14 серпня (1 серпня за старим стилем) Православна Церква святкує пам`ять св. мучеників Маккавеїв. Дехто вважає, що нібито це свято пов`язане з врожаєм маку та іншого зілля, але насправді ці мученики не мають до рослин жодного відношення. Слово “Маккавей” перекладається з єврейської “молотобоєць”. Це прізвище єврейської родини, яка постраждала за віру в Єдиного Бога у ІІ ст. до Різдва Христового.
В той час Палестина знаходилась під владою Сирійського царства, володар якої, цар Антиох Єпифан, для зміцнення своєї держави вирішив розповсюдити еллінську культуру та релігію на всі підлеглі йому народи. Це не викликало заперечень у язичницьких племенах, але підняло спротив у народу Ізраїля, який не бажав зрікатися віри в Бога Авраама, Ісака та Якова.
Одного разу до царя привели заарештовану жінку Соломонію з її сімома синами. Цар змушував їх прийняти еллінські звичаї та віру, але ні вмовляння, ні страшні нелюдські тортури не примусили зректись братів істинної віри, і сама Соломонія підбадьорювала синів не боятися страждань і смерті, в надії на вічне життя з Господом. В кінці замучили і матір. Це святе сімейство відоме історії під ім`ям Маккавеїв.
Невдовзі після цього священик Маттафія разом зі своїми синами підняв повстання проти сирійских окупантів. Вони стали називати себе Маккавеями на честь сімейства мучеників. Впродовж недовгого часу повстанці звільнили Палестину від влади Сирії, хоча при цьому майже всі загинули. Вдячні іудеї постановили, що нащадки переможців Маккавеїв правитимуть Ізраїлем до пришестя Спасителя.
Мученики Маккавеї навчають нас любити свій народ, свою Батьківщину і віру своїх батьків. Сучасні закордонні міссіонери зі Сходу та Заходу намагаються нас навчити своїм вірам, але ми, з повагою ставлячись до всіх переконань, повинні триматися тисячолітньої віри і Церкви нашого народу – Святого Православ`я. Тому недаремно сьогодні Церква згадує також і епохальну подію для всіх нас, нащадків східних слов`ян, - Хрещення Русі князем Володимиром. За свідченням літопису саме в цей день (1 серпня за старим стилем) св. Володимир похрестив жителів тодішнього Києва. Історія говорить нам, що коли наш народ був з Богом, то Господь благословляв і працю наших прощурів, і сімейне життя, і дарував фізичне здоров`я і сили, так що досі про наших богатирів існують думи та легенди. Господь давав мудрість нашим правителям (Ярослав Мудрий) і мир нашій землі. Коли ж народ відступав від віри Православної і заповідей Божих, то лиха і негаразди спіткали його. Тож хай Господь по молитвам св. мучеників Маккавеїв пошле нам мудрість почати відродження нашого народу з себе самих; полум`яну віру Православну, яка єднає нас з Господом; бажання відвідувати Храм Божий та жити по Заповідям Господнім, щоб благословіння Боже перебувало на нашому народі, на наших сім`ях і на нашій праці. Щоб всі ми єдиними устами славили Отця нашого Небесного і отримували Його милості.
Прот. Нестор Коломієць