Версия для печатиНа печать Написать письмоНаписать письмо ВойтиАвторизация Карта сайтаКарта сайта
Православна Дарниця
Православна Дарниця
Головна
 
Св. Прав. Іоанн Кронштадтський: Житіє і Писання
 
Церковні новини
 
Життя парафії
 
Розклад Богослужінь
 
Будівництво храму
 
Церковні Таїнства і Священнодії, що здійснюються на потребу православних
 
Настоятель
 
Виступи, статті
 
Проповіді
 
Як нас знайти
 
Ваші пожертви
 
Контакти
 

Виступи на радіо, газетні статті настоятеля храму прот. Нестора Коломійця

Сповідь. частина II

11.01.2009

 Як же необхідно каятись, як правильно готувати себе до сповіді?

В першу чергу нам треба замислитись над тим ,що Бог є нашим Творцем – Він дав нам життя, здібності, дав сім`ю, взагалі, все, що є доброго в нашому житті, є даром Божим, і Господь створив нас для щастя, а не для страждань. І за це все ми повинні були б з вдячністю служити нашому Господу, в усьому виконуючи Його святу волю, бо ця воля є доброю і корисною для нас. Але цього, на превеликий жаль, нема в нашому житті, навпаки, ми постійно повстаємо проти свого Творця і цим прирікаємо себе на неминучі страждання. Сором і жаль за це і є початком каяття. Крім цього, треба згадати, що Господь більшість з нас у дитинстві сподобив св. Хрещення, приєднав до Своєї Церкви, спрямувавши цим наше життя у правильному напрямку, даючи можливість уникнути багатьох неприємностей і труднощів, на які приречена людина, яка живе без Бога, але і цією милістю ми не скористались, свідомо чи несвідомо відпавши від Церкви, відкинувши від себе покров Божий. Але і це ще не все: Ближніх, яких дав нам Господь на радість один одному, ми постійно засмучуємо, ми байдужі до них, або взагалі приносимо їм страждання, біль і сльози, і цим перетворюємо наше життя на пекло. Самі себе ми спотворюємо лінощами, пристрастями, неправильним способом життя, звичкою до гріха, часто взагалі ми не помічаємо своїх гріхів, і тому не хочемо і не можемо по-справжньому каятись. Цим всім ми закликаємо на себе гнів Божий і справедливу відплату за всі наші гріхи та беззаконня… Але ми знаємо також, що Господь не зважаючи ні на що продовжує нас любити і бажає нашого виправлення.

   Ці роздуми мають розбудити в нас дух каяття і приготувати нас до сповіді. Сповідь – це Таїнство, в якому вібдувається наша зустріч і примирення з Богом. Тому, якщо каяття має бути постійним станом нашої душі, ( бо християнин повинен постійно виправляти свої помилки, остерігатися гріха, духовно зростати і оновлюватися), то сповідь є підсумком і вершиною каяття.

   До сповіді готуються кілька днів. В цей час ми маємо обмежувати себе у задоволеннях і розвагах: утримуємося від тваринної їжі, пісну ж вживаємо помірно; менше, або взагалі не дивимося телевізор, більше молимося зранку і ввечері, при можливості відвідуємо богослужіння серед тижня; обов`язково читаємо Біблію – Слово Боже. У стосунках з людьми треба бути привітними і люб`язними, в усьому допомагаючи їм. Дуже важливо уникати гніву, сварок, ліні, байдужості. З усіма,  кому ми зробили погано, треба примиритися, і самим простити, тим, хто згрішив проти нас. Треба з каяттям пригадувати свої гріховні діла, думки і почуття, пристрасті… Бажано, щоб не забути, записати свої гріхи на папірці.Якщо ми йдемо на сповідь вперше, то треба назвати в першу чергу ті гріхи, у яких нас найбільше звинувачує наша совість. Каятися треба щиро, від усього серця, це головна умова сповіді, друга ж, так само важлива, це тверда рішучість більше не повторювати гріх у якому сповідуєшся. Якщо це все в нас є, то після необхідної підготовки ми приходимо до храму, де схиляємося перед Хрестом та Євангелієм, і у присутності священика сповідуємо Господу всі свої гріхи, беззаконня і неправди і обіцяємо з Божою допомогою виправити своє життя. Вкінці священик читає над нами молитву і ім`ям Ісуса Христа виголошує прощення наших гріхів.

  Що ж після цього?.. Це важко передати словами! Сльози каяття змінюються сльозами вдячності і радості, мир в серці, легкість, спокій, нове життя, нові відчуття, новий досвід… Ми знову з Богом у Його Церкві, ми знову Його діти, ми відчуваємо Його любов і захист, і усією душею служимо Господу усім своїм життям.      

 

Комментировать » Комментариев (1)


Дата: 21 Ноя 2009 01:43
Имя: Анонимный пользователь
Спасибо

К списку статей
Другие статьи