Сьогодні часто можна почути, що в церкву ходити необов`язково, бо храм, мовляв, має бути в душі. Богові непотрібні наші храми, ікони і служби, молитися можна і вдома. Цікаво, що говорять це для того, щоб запросити нас у клуб, чи палац культури на чергову проповідь закордонного проповідника, або на який–небудь таємничий сеанс цілителя космічною енергетикою. Цікаво також, що новоспечені релігійні організації, які ще вчора закликали не відвідувати храм, бо Бог нас всюди може почути, при найменшій нагоді самі будують величезні молитовні будинки у стилі модерн, куди починають запрошувати нас познайомитися з Ісусом… Та й серед звичайних людей існує думка, що в церкву можна ходити на Пасху, а в інші свята і неділі нема часу, нема здоров`я, інші якісь проблеми у кожного з нас. Тож як нам бути: вірити сучасній лжедуховності, чи віковій мудрості наших предків, які не могли собі уявити неділю чи свято без відвідування храму, богослужіння і причастя Тіла і Крові Христової?
Що ж, можливо для людини невіруючої чи нехристиянина відвідання православного храму необов`язкове, але уявити життя християнина без церковної молитви і участі в Таїнствах неможливо, як неможливо людині жити без повітря чи їжі. Переважна більшість наших співвітчизників хрещена у Православній Церкві, але далеко не всі регулярно відвідують храм, ще менше беруть участь у Сповіді і Причасті, а це означає, що такі люди не живуть справжнім духовним життям. “ Я вірю в Бога в душі і дуже люблю Його, але не можу ( чи не вважаю за потрібне) відвідувати храм”, - каже людина, яка чомусь не бажає вставати в неділю зранку на службу. Що ж, треба згадати, що Бог є нашим Небесним Отцем, а храм зазвичай називають в народі домом Божим. Чи повірите ви людині, яка запевняє вас, що безмежно любить своїх батьків, які живуть поруч із нею на сусідній вулиці, але провідує їх раз на рік, а то й рідше? Я б засумнівався. От і Господь, як люблячий Отець теж чекає, що ми нарешті завітаємо в Його домівку на нас. Тому ми і любимо святий храм, бо любимо і батьківську домівку, з якою пов`язані всі найважливіші події нашого життя. Так і в храмі – місці зібрання Церкви відбуваються всі найважливіші події нашого духовного життя. Тут ми народжуємося духовно у Таїнстві Хрещення, отримуємо прощення гріхів, дари Духа Святого, єднаємося з Спасителем, вінчаємося, ідемо в останній земний шлях.
Храм - це дім Отця нашого Небесного, де збирається Його родина, Його діти – православні християни. І коли це відбувається – стається чудо: під час молитви всієї Церкви хліб і вино, поставлені на престолі перед обличчям Божим силою Святого Духа, незбагненно стають істинним Тілом і Кров`ю Христовими, і в кінці богослужіння всі мають можливість причаститися цієї найбільшої на землі Святині. Споживаючи Святі Тіло і Кров Спасителя ми виконуємо цим Його заповідь:” Хто Тіло Моє споживає і Кров Мою п`є, той в Мені перебуває, а Я в ньому…, той має життя вічне…”, - каже Господь в Євангелії від Іоанна.І от коли Господь Своїм Тілом і Кров`ю перебуває в нас, ми можемо сказати, що ми є храмом Божим, і Бог перебуває в нашому серці, і ми є Його діти. Але це все можливе лише тоді, коли ми щонеділі відвідуємо Православний храм, бо Дари, які ми отримуємо там, ми ніде більше не отримаємо.