Кожен рік до нас приходить масляна (рос. – масленица ). Що це за свято, як і коли його святкувати? Словом “ масляна” у побуті прийнято позначувати останній тиждень перед початком Великого посту. Поширена думка, що масляна - це свято язичницького безчинства, коли можна забути про норми моралі і з головою зануритись у каламутне болото гріху. Насправді ця думка не відображає справжнього значення масляної в житті православного християнина. Зрозуміти її призначення можна лише у зв`язку із наступаючим постом.
Великий піст є важливим періодом церковного року, коли кожен християнин має серйозно замислитися над своїм життям, побачити свої недоліки, усвідомити свої гріхи і повернутися обличчям до Бога. Для цього необхідно обмежити себе у розвагах і задоволеннях, відмовитись від продуктів тваринного походження. Це все звільняє наш час і зусилля для духовного зростання, яке полягає у наближенні до Господа. Необхідно також читати Біблію – Слово Боже, більше часу проводити у молитві, частіше відвідувати храм, де ми сповідуємося у своїх гріхах і, найголовніше, причащаємося Тіла і Крові нашого Господа Ісуса Христа. Великий Піст нагадує нам про сорокаденний піст нашого Спасителя у пустелі, і готує нас до найважливішого свята Православної Церкви – Пасхи - Воскресіння Христового, в якому ми святкуємо звільнення через Ісуса Христа всього людства від рабства дияволу, гріху і смерті. Піст закликає нас до оновлення нашої душі і нашого життя, тому часто його звуть духовною весною у житті християнина.
У світлі такого відношення до передпасхального посту ми зможемо правильно усвідомити і значення масляної. Якщо піст є підготовкою до Пасхи, то масляна готує нас до пісного подвигу очищення своєї душі. У масляний тиждень православні вже починають утримуватись від вживання м`яса, хоча ще дозволяють собі споживати інші непісні продукти: яйця, рибу, сир, масло, через що і сам цей підготовчий тиждень отримав свою народну назву. В цей час, як і в будь – який інший, Православна Церква виступає проти зловживання їжею і алкоголем і закликає своїх чад до помірності, тверезості, справ милосердя до ближніх, щирої молитви. Але це зовсім не означає, що ми повинні перебувати у пригніченому стані, ходити з понурим обличчям, бо християнство є релігією радості. “Царство Боже не їжа і пиття, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. Хто цим служить Христові, той Богові угодний і шанований поміж людьми” (Рим.14, 17-18)
Прот. Нестор Коломієць.